У війни — багато вимірів. Боротьба на полі бою, волонтерство, на якому тримається армія, зброя й техніка, що змінюють хід бойових дій і переписують військову історію. У цьому тексті — війна в Україні та те, як ми, як нація, зустріли найгострішу фазу протистояння, що триває від 2014 року.
Війна в Україні почалася з неба
На світанку 24 лютого Україну розбудили вибухи: росіяни обстрілювали ракетами штаби та аеропорти. Лунали вони й в столиці. Коли почалася війна в Україні близько 180.000 росіян колонами рухались на штурм Києва — з Білорусі, з півночі та сходу.
Російське вторгнення в Україну сконцентрувалося на столиці. За даними західної розвідки окупанти мали захопити Київ за 72 години. У перший день сили рф зайшли на Чорнобильську АС, десантувалися в гостомельському аеропорту. Інша група військ рухалась чернігівським напрямком, щоб оточити місто уздовж Дніпра.
З боку росії під ударом опинилися Суми, Харків, Охтирка та Ізюм, який вже знавав на собі кровопролитні бої. Луганщину штурмували зі сходу та півночі. Сили Оборони спинили просування в Сєверодонецьку, Лисичанську та Попасній.
В той день війна на сході України загуділа по-новому. Ворог одночасно вдарив по Волновасі та Маріуполю — місто, що змінить хід війни та дасть необхідний час для вибудування оборони всієї країни.
Російсько-українська війна, звитяга та боротьба
Тоді, на самому початку, все здавалося незрозумілим і невідомим. Окрім звитяги, жовтих «Богданів» та волелюбства в озброєнні українців практично нічого не було.
Колони, якими їхали росіяни до Києва мали захопити та утримати столицю за кілька днів. Але в перші години стало зрозусіло, що для окупанта легкої прогулянки не буде.
Визначальними стали бої за Чернігів, адже там зупинили колони, які мали стати важливим підкріпленням для військ ворога, які вже очікували на околицях столиці. Плани на бліцкриг були поломані силами українських захичників, поки весь світ чекав, чи вистоїть Україна три дні, чи ні.
Війна в Україні змінювалась та ламалася після багатьох визначних подій. Одна з найзначущіших битв — 82-денна битва за Маріуполь. Про ці події написав друг Руслан «Давід» Сербов у книзі «Книга хоробрих». Про перші дні оборони зняв документальну стрічку журналіст Мстислав Чернов «28 днів в Маріуполі». Фільм згодом отримає «Оскар».
Завдяки боротьбі «Азову», морської піхоти, силам ТрО та суміжних підрозділів вдалося зв’язати в боях сили ворога. Це дало дорогоцінний час країні для перегрупування та побудові оборони, оскільки велика частина особового складу та техніки росіян зосередилася саме на Маріуполі.
У прибережному місті було знищено близько 6 000 ворожих військових і понад 20 000 — поранено. Згодом відбудуться бої, де росіян ляже значно більше (наприклад, в боях за Бахмут знищили близько 20.000 окупантів). Але тоді, коли почалась війна сили ворога зосередились саме на маріупольському напрямку, де зав’язли в смертельному болоті.
Кровопролитні бої продовжуються вже четвертий рік. Бойові дії пересунулись і на територію росії — ЗСУ ведуть бої на Курщині. Українські дрони долітають і до Москви. Це вперше з часів Другої світової війська іншої країни забрали території в росії, а не навпаки.
Не всі бої висвітлюються в медіа, не всі отримують резонанс в суспільстві. Але й наразі щодня по лінії фронту відбувається десятки, а то і сотні бойових зіткнень. Генштаб у своєму фейсбуці постійно звітує про це. Наприклад, лише протягом 11-го березня 2025 року відбулося 244 бойових зіткнення – більше, ніж людина робить ковтків води за одну добу. І за кожною цифрою у звіті стоять люди, які в боях відстоюють свою країну.
З серпня 2024 року бригада «Азов» продовжила захист України на Торецькому напрямку, зокрема в районі селища Нью-Йорк.
Воїни «Азову» зупинили наступ ворога і стабілізувати лінію фронту, на якій тримали оборону. На Торецькому напрямку продовжуються активні бої: оборонні та контрнаступальні операції, боротьба за кожен клаптик землі.
У січні 2024 року незадовго до роковин повномасштабного вторгнення, на Покровському напрямку почалося загострення. В боях загинув і друг Василь «Незнайка» Копань — посмертно Герой України.
Існування поза межами бою
На телебаченні канали ведуть відлік, скільки днів йде війна в Україні: пишуть про понад 1100. Але ця війна продовжується ще з 2014 року. І це важливо пам’ятати, бо росія завжди повертається за реваншем.
Ще у 2017 році точилися кровопролитні бої за Авдіївку. Через 5 років — знову бої, знову з росією, знову за Авдіївку. Піски, Широкіне, Водяне — та ж сама історія. Скільки йде війна в Україні, стільки в кожній нашій перемозі росія бачить приводи для реваншу.
Після повномасштабного вторгнення активізувалися волонтерські та благодійні організації, які насправді існували з часів АТО/ООС. Наприклад, «Повертайся живим» чи фонд Серія Притули, хоч більшість вважає, що він «з’явився» після повномасштабного вторгнення.
Створилося багато нових ініціатив. Наприклад, Victory Drones: волонтери, які допомагають збирати та відправляти на фронт FPV-дрони. Вони серед числа тих, хто запустив безкоштовний курс по збірці коптерів: які інструменти потрібні, де шукати комплектуючі, як збирати і перевіряти дрон.
За 1000 днів великої війни українці задонатили на Сили Оборони України 78 мільярдів лише через Монобанк. Також завдяки донатам більшість банків створили власні ресурси для фандрейзингу, запустили можливість «спільних банок» для закриття великих зборів спільнотою.
Збори та донати змінили підходи інфлюенсерів та блогерів до своєї медійності. Нещодавно стрімер Михайло Лебіга зібрав 10.000.000 грн на дрони. Перший блогер-мільйонник Сергій Стерненко не лише запустив масштабні кампанії, а й налагодив постачання дронів для бійців з різних бригад та підрозділів.
Боротьба під час вторгнення в Україну та після
Російське вторгнення в Україну 2022 об’єднало навіть тих, хто раніше намагався не помічати війну на сході — конфлікт, що в останні роки майже не висвітлювався в медіа. Сьогодні в країні майже не залишилося людей, яких не зачепила б велика війна. Близький родич, друг чи колега на фронті; поранення, втрата рідних, вступ до війська — дотичність буває різною, але війна стосується кожного.
Попри спроби міжнародної спільноти налагодити стосунки зі злом, Сили Оборони продовжують безкомпромісну боротьбу. Поки світові лідери намагаються домовитися про «мир», сили ППО боронять небо від ракет країни-терориста. Вторгнення в Україну почалося після порушення обіцянок про мир. Для росії нормально порушувати будь-які домовленості.
Не всі можуть бути на фронті. Але кожному під силу зробити внесок у перемогу. Посильний, чи навіть більше. Донатьте підрозділам, де воюють ваші близькі, доєднуйтесь до мітингів за звільнення полонених. Підтримуйте «Азов».
