БАТАЛЬОН АЗОВ

Азов батальон: народження сили

Кожен визвольний рух починається з меншості. Історія знає чимало прикладів, коли невелика, але вмотивована група людей ставала рушієм змін, що визначали долю народів. Повномасштабне вторгнення бере свої витоки в 2014-му, коли під прикриттям гібридної війни рф почала захоплення українських територій. Збройні сили, ослаблені роками скорочень і недофінансування, виявилися неготовими до повноцінного спротиву. У той час, коли ворог швидко закріплювався у східних регіонах, українці, що не хотіли миритися з цим, почали самоорганізовуватися в добровольчі загони. Саме так, 5 травня 2014 року, народився батальон Азов.

Перший бій батальону Азов

Уже через місяць після створення батальон Азов отримав своє перше завдання – визволення Маріуполя, який на той час був фактично захоплений проросійськими силами. Бойовики планували провести в місті референдум, що мав закріпити їхній контроль над цією стратегічно важливою точкою. Місто мало не лише велике економічне значення через свої металургійні заводи, а й ключову роль завдяки порту, який міг стати логістичним вузлом для ворога. Контроль над Маріуполем означав би створення прямого коридору між захопленими територіями Донбасу та анексованим Кримом, що значно покращило б його стратегічні позиції на південному напрямку.

Азов батальон, що на той момент не мав ані достатнього озброєння, ані належної підготовки, проте був керований беззаперечною мотивацією, став основним елементом операції зі звільнення міста. 13 червня 2014 року українські сили, до яких входив і Азов, пішли на штурм. Блискавична атака дозволила відкинути ворога, а сам факт успішної операції став символічним: це був момент, коли Україна показала, що готова не тільки захищатися, а й повертати втрачене.

Бійці батальйону атакували позиції терористів на центральних вулицях міста та навколо будівлі міськради, де базувалися основні сили противника. В умовах міської війни, де перевага була на боці тих, хто контролював укріплені точки, азовці діяли стрімко та рішуче. Бойовики не очікували такого швидкого наступу й не змогли організувати належний спротив. Внаслідок бою більшість терористів була ліквідована або взята в полон, а ключові урядові будівлі Маріуполя перейшли під контроль українських сил.

Перемога в Маріуполі підняла бойовий дух не лише серед бійців підрозділу, а й серед усього українського суспільства. Це був перший випадок масштабного контрнаступу, що довів спроможність українських сил звільняти окуповані території. Азов став добре впізнаваним ім'ям, а кількість охочих приєднатися до його лав різко зросла. Маріупольський наступ продемонстрував, що добровольці, навіть із мінімальною підготовкою та нестачею важкої техніки, можуть виконувати складні завдання завдяки дисципліні, рішучості та чітко спланованим діям.

Азов батальон та шлях уперед

Після звільнення Маріуполя батальон Азов брав участь у низці важливих бойових операцій, зокрема в боях за Іловайськ та звільненні Мар’їнки. Ці операції були випробуванням для молодого підрозділу, що складався переважно з добровольців без значного військового досвіду. Проте з кожною новою битвою Азов демонстрував усе вищий рівень організованості, ефективності та готовності до складних завдань.
Успішна операція в Мар’їнці 4 серпня 2014 року дозволила забезпечити контроль над важливими підступами до окупованого Донецька, що стало ще одним стратегічним здобутком українських сил. У той час, коли українська армія тільки починала відновлювати свої бойові можливості, саме такі підрозділи, як Азов, брали на себе ініціативу та здійснювали прориви, які не просто стримували ворога, а й змушували його відступати.

Проте один із найважчих моментів у перші місяці існування батальйону припав на Іловайську операцію. Азов батальон разом із іншими добровольчими формуваннями та підрозділами ЗСУ брав участь у спробах звільнити місто, яке стало одним із ключових опорних пунктів російських військ та бойовиків. Через хаотичне планування операції та неефективне керівництво командування Іловайськ перетворився на одну з найбільш трагічних сторінок війни. Після важких боїв 19 серпня командування Азову прийняло рішення про вихід батальйону з міста, що дозволило зберегти значну частину особового складу.

Визнання та перехід у полк

За п'ять місяців існування Азов батальон пройшов шлях від невеликого добровольчого загону до боєздатного підрозділу, що довів свою ефективність у боях. Його бійці здобули репутацію людей, готових боротися до кінця, а їхня рішучість і бойова майстерність привернули увагу не лише українського командування, а й ворога, що розпочав активну інформаційну кампанію з дискредитації батальйону.

17 вересня 2014 року батальон Азов був реорганізований у полк і офіційно включений до складу Національної гвардії України. Це стало важливим кроком у становленні підрозділу, адже дозволило отримати кращу підготовку, зброю та матеріально-технічне забезпечення. Після цього Азов продовжив свій бойовий шлях уже в новому статусі.

Однак навіть після офіційного реформування дух підрозділу, що народився у вогні війни, залишився незмінним. Ті, хто приєднався до Азову в перші місяці його існування, заклали основу традицій, які й сьогодні визначають підрозділ – непохитність перед ворогом, готовність до боротьби та абсолютна відданість ідеї незалежної України.