Підтримай Азов

“Подбай про майбутнє, підтримай Азов” – непорушний зв‘язок волонтерів та добровольців. Допомагати іншим – це поклик

5 грудня 1985 року Генеральною Асамблеєю ООН засновується Міжнародний День Волонтерів. Він став своєрідною кульмінацією активізації міжнародних волонтерських організацій незадовго після завершення Другої Світової війни, коли світ зіткнувся з величезною потребою у відновленні постраждалих регіонів. Тим самим Організація Об’єднаних Націй закликала уряди країн заохочувати громадян долучатися до ініціатив з добровільної допомоги. Через притаманну голослівність, запровадження символічного дня стало для ООН черговим кроком з посилення видимості власної діяльності, яка значною мірою будується на гучних заявах та словах. Якщо прибрати весь нашарований трибунний пафос, то основою волонтерського руху завжди були люди, а не інституції.

Україна мала змогу переконатися у цьому у 2014-му році, з початком, як стало зрозуміло задовго опісля, першої стадії великої війни. З перших днів неприкритої агресії рф проти України очевидним став той факт, що державний апарат та підпорядковані йому Збройні Сили не в змозі чинити опір, не в останню чергу через страх ескалювання конфлікту, якому так чи інакше судилося перерости в повномасштабне вторгнення. Українська армія на той момент, перебуваючи в стані, який наближався до критичного через відсутність підготовки та ресурсів, а також практично повної відсутності мотивації, значною частиною бездіяльно спостерігала за анексією Криму. Коли контрольовані кремлем терористичні угрупування почали захоплювати адміністрації східних міст – Луганська та Донецька, почалися перші спроби повноцінного опору.

Саме тоді активізувалися дві групи людей, які повпливали на хід подій та запобігли окупаційній катастрофі, яка мала всі шанси розростися до значно більших масштабів.

Війна на Донбасі, формування волонтерського руху та підтримка «Азову» і суміжних добровольчих формувань

Початок війни на Донбасі став серйозним поштовхом до самоусвідомлення для багатьох українців, яким не була байдужа доля власного народу та своєї держави. Не бажаючи миритися з інертністю війська та його командування, в різних куточках країни починають виникати стихійні добровольчі утворення, – без належної попередньої підготовки та досвіду, їхньою основною силою були мотивація та сила духу. Серед них, 5 травня 2014 року, з’являється добровольчий батальйон «Азов», який складався з майданівців, ультрасів та небайдужих до долі своєї країни патріотів. Ці сміливі добровольці об’єдналися під єдиним стягом, розуміючи, що свободу можливо лише виборювати. «Азов» відіграв одну з ключових ролей у перетворенні країни, яка опинилася під загрозою, на державу, яка чинить опір й сьогодні. Як і для багатьох добровольчих підрозділів, шлях «Азову» починався без належного спорядження та озброєння: свою першу операцію зі звільнення Маріуполя, яка стала переламним моментом протистояння, бійці проводили, маючи в арсеналі лише кілька одиниць радянської техніки, як-от ЗУ-23-2, кулемет «Утьос» і самостійно броньований КАМАЗ. Перший успіх українських сил у новій хвилі боротьби за незалежність пробудив не лише хвилю захоплення та патріотизму в цивільного населення. Чимале число свідомих громадян, спостерігаючи подвиги добровольців, усвідомило важливість підтримки «Азову» та суміжних формувань, які без належного забезпечення йшли в бій.

У цей період закладається фундамент активного волонтерського руху – не очікуючи на міжнародні добровольчі місії, українці взяли ініціативу з допомоги військовим, з якими їх поєднувала не лише спільна мета, але й самовідданість. Багатьом довелося відмовитися від звичного буденного життя і повністю присвятити себе благій справі. У соцмережах активно почали з’являтися заклики на кшталт «Підтримай Азов», фандрейзингові кампанії та перші благодійні фонди, зосереджені виключно на допомозі Силам Оборони України. Незважаючи на значну інертність населення, у волонтерського руху 2014-го значний список досягнень:

• Забезпечення підрозділів: Величезна кількість нестач закривалася саме волонтерами, які збирали та доставляли на передову їжу, медичні засоби, одяг та екіпірування. Також, окрім надання техніки й транспорту, здійснювався їхній ремонт – відповідні точки облаштовувалися і працювали в безпосередній близькості до ліній бойових зіткнень.
• Медична допомога: Лікарні та госпіталі забезпечувалися необхідними ресурсами для порятунку життів військових і надання допомоги цивільним, які постраждали від агресії.
• Підтримка переселенців: Формувалися групи, які надавали правову, психологічну та гуманітарну допомогу людям, які вимушено покинули свої домівки через війну.
• Пошукові місії: З початком бойових дій виникла потреба в пошуках зниклих безвісти бійців, а також створенні ініціатив зі звільнення полонених. Цю роботу значною мірою перейняв на себе волонтерський рух, який продовжує її виконувати.

Між добровольцями та волонтерами виник особливий зв’язок, що формується лише в умовах, які складно усвідомити тим, хто не мав подібного досвіду. Одні відмовилися від кар’єри, навчання чи змоги бути поруч із сім’єю, поставивши своє життя під постійний ризик. Інші відмовилися від прибуткової діяльності та радощів мирного життя, щоб підтримати «Азов» та інших відчайдухів, які почали давати відсіч чисельним силам ворога, не чекаючи, коли це зроблять інші. Керовані відчуттям справедливості та жагою свободи, вони й сьогодні формують єдину силу, яка відділяє країну від провалля, яким загрожує стати для нас поразка у цій війні.

Повномасштабне вторгнення, нові зміни, нові виклики 

Масштаби загрози, які принесло вторгнення рф в Україну в 2022 році, рівнопропорційно відбилися не лише на мобілізації живого ресурсу для захисту країни, але й на цивільному населенні, яке об’єдналося навколо безкорисної допомоги. Цього разу її спектр збільшився кількісно та якісно: у перші місяці повномасштабної війни 74% українців були залучені в волонтерських ініціативах, від гуманітарних до підтримки Збройних Сил України. Кількість зареєстрованих волонтерських організацій зросла у 8 разів у порівнянні з 2014 роком. Волонтерство стало не лише життєво необхідним явищем, але й частиною національного бренду. Цього вдалося досягти завдяки медійній активності, до якої активно долучалися впливові амбасадори зі сфери спорту, кіно, журналістики тощо. Про потреби військових, підтримку «Азову» та необхідність у коштах для гуманітарних потреб висвітлювали не лише українські діячі — список закордонних артистів, які регулярно комунікують про повномасштабну війну, продовжує рости по сьогодні. На 2022 рік сума благодійних пожертв склала 98,9 млрд грн, а серед нових інструментів благодійності варто відмітити криптовалюту — еквівалент пожертв у цифрових активах дорівнював $225 млн.

Незважаючи на те, що на початок 2022 року «Азов» уже був у статусі одного з найбільш боєздатних підрозділів України, як і більшість формувань Сил Оборони, він потребував зовнішньої підтримки, яка дозволила б йому посилити свої можливості на передовій. Подвиг бригади, яка три місяці оборонялася в повному оточенні, спостерігав, без перебільшення, весь світ. Нав’язливий роками проплаченої пропаганди образ «Азову» не співпадав із тим, що бачила на своїх екранах міжнародна спільнота — перед ними постали герої, для яких доля своєї батьківщини та свого народу є важливішими за власне життя. Під час боїв за Маріуполь слово «Азов» стало синонімом доблесті, в той час як «Азовсталь» назавжди асоціюватиметься з незламністю. Продемонстрований бригадою героїзм почав знаходити відгук у світової спільноти, а після виходу бійців у полон та нелюдського теракту в Оленівці, який забрав життя десятків захисників, рух на підтримку «Азову» став всенародним.

Допомагай тим, хто дбає про твій захист

Попри перебування командирів та значної частини особового складу у полоні, підрозділ не призупинив діяльності. Набір нових бійців, підготовка та планування продовжувалися. Бригада потребувала додаткового ресурсу для повернення на фронт. В той же час у мережі дедалі частіше почали з‘являтися збори, завдяки яким шахраї наживалися, використовуючи її ім‘я та довіру людей. 23 лютого 2023 року командування «Азову» оголошує про створення АЗОВ.ONE – офіційної платформи для партнерства з бригадою. Заснована задля забезпечення та фінансової підтримки, вона швидко розвинулася в більш комплексне явище. Зараз АЗОВ.ONE є повноцінним відділом фандрейзингу з напрацьованими механізмами допомоги, закупівель і логістики. Завдяки масштабним кампаніям, партнерствам і глобальному інформуванню, відділ став сполучною ланкою для цивільного населення, яке прагне підтримати «Азов» у спільній боротьбі. Ось декілька шляхів, які пропонує команда:

• Придбай мерч: Підтримай Азов, купуючи офіційну продукцію на azov.one або через чат-бот АЗОВ.ONE.
• Оформи підписку на СТРУМ: Приєднуйся до відданої спільноти через strum.azov.one, забезпечуючи регулярні щомісячні донати.
• Зроби разовий внесок: Донать на регулярні кампанії, спрямовані на закриття нагальних потреб бригади.
• Поширюй інформацію: Ділись постами, оновленнями та історіями у соцмережах, щоб привернути увагу до місії «Азову».

Підтримка «Азову» чи будь-якого підрозділу Сил Оборони – це більше, ніж про донати. Це про об’єднання навколо спільної справи та боротьби за свободу, яка сьогодні є вирішальною для майбутнього України. Не стояти осторонь – це сьогоднішній обов‘язок кожного, адже під загрозою знищення знаходимося всі ми.