Агресія росії проти України: коротко про головні етапи
Впродовж історії росія неодноразово показувала загарбницькі та войовничі настрої. Чимало сусідніх країн сповна відчули на собі, що таке російська агресія, в тому числі — Україна, яка тривалий час була під гнітом російської імперії, страждала від репресій, а у XXI столітті знову зіштовхнулася із кривавим загарбником.
Більша частина світу дізналась про війну в Україні вже у 2022 році, коли масштаби втручання розширилися й закривати очі було неможливо. Хоча фактичним початком війни варто вважати 2014 рік, коли російська агресія почалась з анексії Криму та окупації східної частини України. Вона була зумовлена багатовіковими конфліктами, радянськими репресіями та планомірним знищенням українців як нації.
Російська агресія в Криму та на Донбасі
У 2014 році агресія росії проти України розпочалася із військової операції з захоплення Кримського півострова. Безпрецедентно порушуючи всі норми міжнародного права, росія вторглася на українську територію. Враховуючи низьку боєздатність армії на той час, президента-втікача, відсутність чітких вказівок від керівництва держави українським військовим, росії вдалося захопити Крим, провести референдум та анексувати територію менш ніж за місяць.
Бліцкриг із Кримом вдався, тому після цього російська агресія проти України розпочалася із новою силою на Донбасі. Цей етап переріс у «гібридну війну» та тривав до 2022 року. За цей час бойовики та російські збройні формування захопили частину Донецької та Луганської області.
Агресія росії проти України з 2014 року не була зупинена міжнародним втручанням, Мінськими домовленостями, тому мирного врегулювання конфлікту не трапилося. Реакція світу на окупацію не була миттєвою та рішучою, а оскільки світ не зупинив росію у 2014 році, вона пішла далі.
Російська агресія 2022 року
24 лютого 2022 року збройна агресія росії проти України перейшла у фазу повномасштабної війни. Цьому передувало нарощування військ на східних російсько-українських кордонах, а потім росія офіційно визнала терористичні квазідержави — Донецьку та Луганську народні республіки. В промові Путін назвав напад «спеціальною військовою операцією», а офіційною причиною вторгнення оголосив потребу в «денацифікації та демілітаризації» України.
Із самого початку, коли о 4 ранку 24 лютого на Київ, Харків, Суми, Чернігів, Херсон, Маріуполь рушили колони російських військових, українці, в тому числі непрофесійні військові, взяли до рук зброю та стали боронити свою країну. На відміну від 2014 року тепер українська армія була підготовлена якісніше, тому план Кремля «захопити Київ за три дні» провалився. Попри це, російські війська змогли окупувати Херсон, а Маріуполь — після кровопролитних боїв, у яких загинули та постраждали мирні жителі. Зараз важко оцінити масштаби вбивств у Маріуполі, але лише під час удару по Драмтеатру, за оцінками Associated Press, могло загинути близько 600 людей. Загалом кількість жертв понад 20 тисяч осіб, але справжні цифри можуть бути в рази більшими.
Агресія росії була направлена на захоплення Києва, столиці України, повалення законної влади, встановлення маріонеточного керівництва та контролю над всією територією. Але цих воєнних цілей досягти не вдалося, вже наприкінці березня 2022 російські війська було витіснено з-під Києва. Паралельно російська агресія розгорталася всією територією України. Бойова авіація обстрілювала Київ, Суми, Харків і багато інших міст, а військові наступали на сході та півдні.
Оборона Маріуполя бригадою «Азов»
Важливе місце в обороні України займає бригада «Азов», яка брала участь в багатьох військових операціях, завдяки значним досягненням була реорганізована до полку, переведена в склад Національної гвардії й двічі стояла на захисті Маріуполя. Навіть під час практично повного оточення «Азовсталі» азовці продовжували боротьбу за місто й стояли до останнього.
Російська агресія проти України торкнулася Маріуполя ще у 2014 році, як одного зі стратегічно важливих пунктів на шляху до Криму. Але тоді завдяки злагодженій роботі новоствореного батальйону плани росії втілити не вдалося. 13 червня «Азов», батальйон «Дніпро-1», підрозділи МВС та НГУ провели успішну операцію зі звільнення Маріуполя. На цьому робота не зупинилася — далі «Азов» брав участь у боях за Іловайськ та Мар‘їнку.
У 2022 році бої за місто були в рази запеклішими та кривавішими, бо російська агресія проти України розпочалася з новою силою. На цей раз Росія била по місту авіабомбами, застосувала авіаційну та морську артилерію. За декілька днів масових атак, ударів по цивільних та критичній інфраструктурі місто опинилося в облозі. Важкі бої продовжувалися в місті та на території «Азовсталі», де в тому числі в підземних сховищах переховувалися від атаки росіян цивільні громадяни.
Героїчна битва за Маріуполь тривала 86 днів, 82 з них — у повній облозі та з обмеженим зв‘язком із зовнішнім світом. Щоб зберегти життя воїнів, вище військове командування віддало наказ вийти з укриття «Азовсталі» та очікувати евакуацію й обмін.
Агресія Росії проти України та її вплив на міжнародні відносини
Російська збройна агресія проти України — найбільший військовий конфлікт у Європі у XXI столітті. Напад на суверенну державу похитнув світовий порядок та поставив під сумнів дієздатність міжнародного права та здатність міжнародних організацій на швидку реакцію.
Агресія росії проти України була засуджена багатьма лідерами світу, а також змусила інші країни підвищити власну боєздатність, оскільки росія неодноразово говорила про плани розширити власні кордони та продовжити вторгнення на теренах Європи.
Російська агресія проти України також має значний вплив на продовольчу ситуацію у світі та аграрний сектор. Обстріли українських портів, сільськогосподарських угідь, транспортних вузлів, а також окупація портів дестабілізували й подекуди зробили неможливим перевезення зерна, вирощення та збір нових врожаїв. Це вже спричинило збільшення цін у світі на зернові культури та ускладнення доступу до продуктів харчування.
Агресія росії порушує норми міжнародного права та супроводжується жахливими воєнними злочинами проти мирного населення, на полі бою та на тимчасово окупованих територіях.
Російські військові обстрілюють цивільну інфраструктуру та об‘єкти енергосистеми з метою зменшити доступ населення до водопостачання, світла та тепла. На окупованих територіях зафіксовані випадки викрадення українських дітей та вивезення їх на російську територію. Також окупанти ведуть приховану мобілізацію на непідконтрольних Україні територіях, незаконно утримують громадян України та змушують отримувати російські паспорти.
Російська збройна агресія проти України триває й досі, але українська армія, військове керівництво та мирні громадяни довели всьому світові, що не планують здаватися. Натомість Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу та продовжує міжнародні переговори для забезпечення стійкого миру, щоб повторна агресія росії проти України була неможлива.